У березні 2025 року полковник Андрій Білецький оголосив про перетворення легендарної Третьої окремої штурмової бригади на 3-й армійський корпус. Окремим полком у цьому корпусі стануть сили безпілотних систем. Які переваги це створить для стримування сил окупантів та контрнаступальних дій, чим можна перебити російське ІПСО та як виглядає ідеальний рекрут до полку безпілотних систем?
Про це Укрінформ поспілкувався з заступником командира полку безпілотних систем 3-го армійського корпусу Олегом «Ромахою» Романовим.
У НАС БУДЕ МОЖЛИВІСТЬ ДІСТАТИ ВОРОГА В ТИЛУ НА ВІДСТАНІ ДО 120 КМ
- Про створення полку безпілотних систем у системі 3-го армійського корпусу було оголошено у березні 2025-го. Як цей рід сил оборони буде вбудований у корпусну систему – це будуть нові підрозділи чи реформування вже існуючих?
- Полк безпілотних систем, як і зенітно-ракетні полки, і полк інженерного забезпечення та інші підрозділи корпусного набору будуть входити до 3-го армійського корпусу для того, аби на тих чи інших ділянках фронту нарощувати наш потенціал, або стабілізувати лінію бойового зіткнення, якщо ворог дуже сильно тисне, як зараз це відбувається на нашому терені.
- У чому сенс застосування саме цього «полкового» підходу? Що це дасть? Краще планування, краще реагування?
- За рахунок нової системи відповідальність буде нести за цілу смугу в межах 100-150 км один командир. Саме з управління армійського корпусу, а не як раніше, коли приїздило керівництво з оперативно-тактичного угруповування, яке не до кінця розумілося в морально-психологічному стані бійців, на реальній тактичній картині тощо. Таким чином ми беремо відповідальність не тільки за 3-ю окрему штурмову бригаду, а й також за бригади, які стоять поруч. Будемо масштабувати свій реальний практичний досвід, який здобувався роками, починаючи від партизанських загонів командира корпусу Білецького і закінчуючи вже зараз Третьою окремою штурмовою бригадою. Далі це буде корпус, тобто це, можна казати, своя армія, яка, звичайно, служить Україні.
- Тобто рішення будуть ефективніші і швидше прийматимуться на місцях, я так розумію?
- Так, і з більш чітким визначенням відповідальності, без так званого «переведення стрілок».
- Які саме види безпілотних систем входять до складу полку – це лише FPV-дрони чи також розвідники, коригувальники, БПЛА-камікадзе, дрони-ретранслятори?
- Це всі комплекси, які у нас є, мультироторні дрони Mavic, Autel, а також розвідувальні літаки оперативного рівня, там типу Shark, FlyEye. Щодо ударних дронів – це також завдання з галочкою, це вихід на оперативний рівень у глибину 60-120 км. Тобто у корпусу повинна з'явитися можливість застосування своїх діпстрайків (ударів у тил ворога, – авт.), тому що до того ми, розуміючи, де знаходиться розташування управлінням ворожих військ (не будемо називати яких армій, але загалом ми знаємо, де вони розташовані), не мали можливості самі приймати рішення по ураженню їхніх пунктів управління. Тепер такі можливості у нас будуть.
- Яке фінансування необхідне для цього? І чи планується залучення українських розробок у ваш полк безпілотних систем?
- Ми хочемо виключно українські розробки залучати до того. Це як диверсифікація ризиків, якщо українські виробники звичайних FPV-дронів зможуть робити повністю всі свої комплектуючі. А я знаю, що вже багато наших виробників можуть робити і польотні контролери свої, і якісь VTX, можливо навіть камери. Нам треба відходити від китайських комплектуючих, створювати свої, тобто комплектуючі західного світу – українців та наших союзників. Так, це буде, можливо, коштувати на 15%, в деяких випадках на 45% дорожче, але це потрібно робити, аби ми не були заручниками цієї ситуації. Адже, якщо завтра Китай приймає вольове рішення не передавати нічого не тільки українцям, а й дочірнім компаніям, які нам це все поставляють, ми будемо в скрутному становищі. Те, де зараз утримується лінія бойового зіткнення, це виключно все через те, що у нас є наші FPV-дрони та розвідувальні дрони типу Mavic. А скільки треба коштів для того, аби створити полк безпілотних систем? У мене точних цифр немає – в моєму розумінні це від 1,5 до 3,5 мільярда гривень. І державі потрібно ці кошти знайти, адже на карту поставлено занадто багато – або ти створюєш полки безпілотних систем та лінію дронів, про яку зараз говорять, або, на жаль, доведеться витрачати ці ж гроші фактично на компенсацію сім'ям полеглих. Проте, лінія дронів, я точно можу сказати на прикладі Третьої окремої штурмової бригади, що у нас це комплекс різних дій. Це не виключно літальні засоби, це також іноземні роботизовані комплекси, які на даний момент роблять свій спектр задач, про які треба було б більше мовчати. Тож високотехнологічність зможе зупинити навалу зі сходу, яку ми спостерігаємо і до якої зараз також уже готуємось, тому що жодна з держав світу не буде 38% бюджету вбухувати у ВПК, щоб потім сідати за стіл перемовин.
НАША ПЕРЕВАГА – В ТЕХНОЛОГІЧНОСТІ
- У 2014 році ви були добровольцем у складі тоді ще полку «Азов». Чи пам’ятаєте застосування безпілотних систем на початку російсько-української війни?
- Я прослужив добровольцем у складі полку «Азов» до 2016 року, але застосування БПЛА було здебільшого тоді у росіян. Це на той момент були безпілотники з двигунами внутрішнього згорання типу «Орлан». В подальшому, коли я вже звільнився, я спостерігав за бойовими діями та операцією об'єднаних сил, були застосування мультироторних коптерів типу Mavic, а також були перші застосування FPV-дронів, які були без ретрансляції зв'язку, а виключно зі штативом, зі щоглою, і FPV-дрон міг тоді в перший тестовий режим летіти, умовно, на 800 метрів. І загалом у 2023 році, коли ми побачили у деяких підрозділів СБУ або ГУР застосування цих FPV-дронів, то першочергово вони літали максимум на 5 км. У подальшому кооперація наших розробників з військовими на фронті дозволила поступово збільшувати дистанцію до 15-20 км. І зараз уже ми можемо хизуватися тим, що можемо закривати відстані на 42 км, а з попутним вітром навіть на 50 кілометрів можемо залітати. На жаль, вороги також не стоять на місці.
- А коли ви особисто зрозуміли, що безпілотні системи – це прорив у технології ведення війни і за цим майбутнє?
- Це відбулося якраз під час формування Третьої окремої штурмової бригади, тоді наша бригада стояла на полігоні, у нас була літня кампанія, під час якої ми, як протитанкова батарея, застосували ПТРК Javelin лише 3 рази, але постійно чули ворожу техніку, і візуального контакту для того, аби захопити ціль та зробити постріл, у нас не було можливості. Тому ми шукали рішення, і на одній зустрічі в Києві мені показали, як в СБУ прикріплюють протитанкову гранату до мультироторного коптера з прямим баченням і вона летить на 5 км – мені здалося, що це бінго. Я з цією історією прийшов на нараду (тоді ми були на заході України) і сказав, що ми будемо в себе це впроваджувати. Тоді це сприймалося скептично, бо була думка, що ефективними для використання скидів є виключно квадрокоптери Mavic і тільки їх треба розвивати. Людям до FPV не було діла. Але потім, коли ми виконували бойові завдання у Бахмуті, то з нашого боку були терикони, які нам дозволяли з близької відстані до лінії зіткнення тестувати бойові вильоти з FPV. І ми потрошки почали з щоглами, як сурикати якісь, виходити з окопної лінії, ставати аби була пряма видимість, вражати той чи інший окоп на дистанції. Це дало свій результат. Ми побачили, що можна рухатися в цьому напрямку. Потім з'явилися у нас ідеї з ретрансляцією зв'язку, аби уникнути перепаду радіо-горизонту. І під час звільнення Андріївки в нас уже була можливість ворогу диктувати свої умови на їхніх логістичних шляхах. (14 вересня 2023 року Сили оборони України після багатомісячних боїв звільнили село Андріївка на південь від Бахмута, – авт.).
- Якщо ми говоримо про безпілотні системи, у чому наразі перевага України на полі бою, а де ворог створює нам виклики, наприклад, по застосуванню оптоволокна?
- Наша перевага – безпосередньо у високій технологічності, в наших науковцях, тому що в нас досить швидка реакція на виклики. А якщо саме говорити про засоби, ну так, у них дійсно є паритет в оптоволокні, але у нас відчутний є паритет в гексокоптерах або так званих бомберах. Ми в цьому все ж таки попереду, це дозволяє нам нести 120-мм або 155-мм снаряди і використовувати їх для високоточних ударів. Таким чином, ми посилаємо снаряд саме туди, куди треба, без пристрілочних. Це не марнотратство. Я не будучи артилеристом, розумію і бачу інколи, коли САУ (самохідні артилерійські установки) витрачають 10 снарядів, аби поцілити в посадку, а через надмірне використання ствола йде його зношення, тож воно іноді того вартує, аби ризикувати дорогими нашими засобами типу гексакоптера.
КОЛИ 30-МІЛЬЙОННА ДЕРЖАВА Б’ЄТЬСЯ ПРОТИ 150-МІЛЬЙОННОЇ, ТРЕБА СТАВИТИ НА ТЕХНОЛОГІЇ
- За вашої ініціативи у 2023 році було відкрито центр підготовки операторів FPV-дронів на базі 3 ОШБр – «Kill House». Чи зміниться навантаження на Kill House у зв’язку з цим новим полком?
- Так, на інструкторів Kill House буде найбільше навантаження. Але для того, аби диверсифікувати ризики, ми інструкторів направили на різні полігони, де формується полк. Це зроблено в першу чергу, аби не було у ворога потреби бити по наших кілхаусах. Kill House – це освітня ініціативна програма для цивільних, які хочуть приєднатися до війська, і вона дає свої плоди. Але Kill House не один, а вже багато є цих шкіл. Зараз усе це перетворилось у Kill House Academy. На базі цієї академії є курс із тактичної медицини і щось на кшталт курсу молодого бійця, так званий Boot Camp, а також школа роботизованих комплексів НРК, школа FPV, і в планах у нас – створити школу ударних крил.
- Росіяни теж заявили нещодавно, що вони створюють свої полки безпілотних систем чи подібні структури. Як це може змінити протистояння на фронті, чи фактично ці полки у ворога вже існують?
- Їх не створюють, вони вже створені. До кожної з групи військ, я говорю зараз про російські угруповання «Захід», «Центр», у них є полки або великі бригади безпілотних систем, які вони використовують так само, як і українці, для посилення тиску або стабілізації поточної ситуації на лінії бойового зіткнення. Ми це бачили безпосередньо в Суджі, коли було перекинуто багато підрозділів, які застосовують оптоволоконні дрони з цифрою, що дало їм можливість одразу робити засідки з трьома або чотирма FPV-дронами та повністю вирізати логістику сил оборони України. Це ми бачили і на Покровському напрямку, на нашому напрямку (Харківський напрямок, – авт.), так само зараз дуже сильно посилився тиск, ми бачимо, що не тільки ми збиваємо розвідувальні літаки БПЛА, а й ворог почав збивати наші «Мари», польські FlyEye.
- Російські ІПСО були досить результативними щодо зриву мобілізації в Україні, зокрема демонізації ТЦК. Чи згодні ви з цим? Яка ваша думка зараз щодо того, як іде поповнення, зокрема, у межах вашого підрозділу?
- Той же ТікТок є засобом ворога, для того, аби демонізувати наші ТЦК. Було багато вкидів створено з бусифікацією, багато постановочних роликів, які розліталися. Все це мені нагадує відомий мем «Перемога буде 15 травня», пам’ятаєте? На жаль, для протидії російським ІПСО українцям теж треба вчитися користуватися мережею ТікТок. Утім російське ІПСО – це сукупний результат дій, починаючи з Russia Today і закінчуючи спробами вплинути на вибори в Румунії або у Франції з Марі Ле Пен. Ми стикнулися з сильнішим за нас ворогом, який уміє плести інтриги всередині держави, і мені здається, що поганий сценарій може скластися, якщо зараз буде укладене перемир’я і сюди поллються потоки грошей з Росії до їхніх лобістів, які сидять у нас в державі і чекають відмашки. Зараз четвертий рік повномасштабної війни і багато хто повинен був би понести покарання за співпрацю, колабораціонізм, але так звана п'ята колона залишилась, і ці люди спокійно можуть перетинати кордон. З єдиних добрих новин – це ліквідація Портнова в Іспанії і деякі накладені арешти на колабораціоністів.
- Якщо ми говоримо про «Контракт 18-24», яке ваше ставлення до цієї ініціативи?
- Я завжди за те, аби у молодих людей була можливість заробити кошти для того, аби побудувати будинок, наприклад. Якщо брати 2014 рік, ми, наприклад, ішли і не знали, що нам будуть платити кошти. І коли ми дізналися, що в нас буде заробітна плата в 4 тисячі гривень, ми дуже цьому зраділи. Тому я взагалі не проти, щоб грошове забезпечення було таке не тільки у 18-24, а й у більшої групи людей, тому що зараз ми стикаємося з тим, що ми хочемо створити інноваційну роту по впровадженню технологій в полку безпілотних систем. І там ми б хотіли бачити тих людей, які зараз заробляють у цивільному житті 5-10 тисяч доларів. Оскільки ця рота інноваційних технологій тилова в бойовому підрозділі, то ми можемо їм запропонувати не більше 1300 доларів.
- Які критерії застосовуються до потенційного кандидата в полк безпілотних систем?
- Першочергово це вмотивованість та ініціативність. Ну й загалом, щоб людина, напевно, була готова присвятити цій посаді 2-3 найближчі роки свого життя, і розуміла, що піхотинець, який попереду стоїть, має бути в помірній безпеці за рахунок раннього виявлення ворога та його знищення. Ми забезпечуємо об'єднану вогневу підтримку лінії бойового зіткнення. Тому ми – як один з елементів корпусного набору, який дозволяє нам стабільно тримати лінію фронту та вести довготривалі стійкі оборонні дії або рейдові.
- Яким ви бачите розвиток полку безпілотних систем у подальшому?
- Коли 30-мільйонна нація б'ється проти 150-мільйонної, ми не можемо битися кістка в кістку. Нам треба всі наші ставки робити на технологічність, хитрість, на різні маневри. І розвивати наше ВПК, рахувати чітко математику і розуміти, на що ми можемо розраховувати подальший квартал, рік або п'ятиріччя.
- Тобто на інноваційність ставити?
- Так.
Розмову вела Анна Костюченко
Фото: Укрінформ