Без установлення справедливості стійкий мир не запанує в Європі. Справедливість передбачає обов’язкове покарання винних у скоєнні агресії проти України, а для цього треба мати відповідний орган. Цю судову інстанцію (а її ще належить створити) часто згадують, але про неї не так багато знають. Про особливості створення Спеціального трибуналу зі злочину агресії Росії й те, які кроки залишилось подолати, щоби він почав працювати, ми розпитали Бориса Тарасюка – досвідченого дипломата, який представляє Україну в Раді Європи. Саме на базі цієї інституції і здійснюється проєкт, що має наблизити справедливість. Принаймні юридично.

У ДЕНЬ ЄВРОПИ МІНІСТРИ ЗБЕРУТЬСЯ У ЛЬВОВІ Й ОГОЛОСЯТЬ ПРО СПЕЦТРИБУНАЛ

- Борисе Івановичу, почнімо зі Львова. Дев’яте травня – це наш день перемоги у сенсі Трибуналу?

- У Львові відбудеться зустріч на рівні міністрів закордонних справ, на якій буде оголошена, задекларована політична підтримка створення Спецтрибуналу. Зберуться міністри групи країн, експерти з яких працювали майже два роки над проєктами установчих документів. І фактично відбудеться передача напрацювань цієї ключової групи Комітету міністрів Ради Європи. А далі саме він  має формально та юридично завершити цю роботу прийняттям документів.   

У ЛЮКСЕМБУРЗІ БУДЕ ПРЕДСТАВЛЕНЕ ВЖЕ ГОТОВЕ РІШЕННЯ

- Комітет міністрів РЄ, як відомо, збереться  наступного тижня, 13–14 травня, у Люксембурзі...

- Саме в Люксембурзі відбудеться зустріч Комітету міністрів. Вона проходить раз на рік. Там голосуватись нічого принципового вже не буде. Тому що 7 травня на засіданні Комітету міністрів у Страсбурзі ми завершили опрацювання всіх документів. Отже, тепер ми передаємо ці документи, вже узгоджені і проголосовані напередодні. 

- А на засіданні у Страсбурзі чи багато було країн, які, скажімо так, порушували консенсус?

- Їх є кілька, буває до п’яти.  Але в Комітеті міністрів і в Раді Європи загалом ніхто не запроваджував правило консенсусу, немає такого. Тобто теоретично всі прагнуть, щоб рішення були ухвалені консенсусом, але практику голосування і підтримки більшістю ніхто не скасовував. У нас було декілька голосувань по цих документах щодо трибуналу. Можу сказати, що були такі результати: 40 на 2, 41 на 2 (інші країни не голосували). Тобто можна сказати, що це переважна більшість.  Отже, ми схвалили документи остаточні, які передаються на міністерське засідання в Люксембург. І у цей же день Люксембург передає головування в РЄ Мальті, як це буває кожні шість місяців. Але разом із цим Комітет міністрів буде приймати остаточні документи, які ми вже схвалили.

- Тобто Комітет міністрів на рівні міністрів не голосуватиме?

- Вони не голосуватимуть, але будуть робити  свої застереження ті країни, які традиційно не підтримують ні трибунал, ні Компенсаційний механізм для України. Очевидною є позиція Угорщини і ще кількох країн, які мають власні інтереси. Ці країни вже зробили тут і зроблять наступного тижня в Люксембурзі інтерпретувальні,  або ж  національні, заяви з приводу тих чи інших положень, з якими вони не погоджуються.

УКРАЇНА ОФІЦІЙНО ЗВЕРНЕТЬСЯ ДО РАДИ ЄВРОПИ

- Окрім того, що пролунають такі заяви, які документи можуть чи мають ухвалити міністри?

- Їх буде декілька, але України напряму стосуватимуться два. По-перше, документ про результати виконання рішень саміту в Рейк'явіку. І в тому документі буде перелік того, що вже зроблено. І щодо Компенсаційного механізму, і щодо реєстру збитків, тобто цілий розділ по Україні. Потім буде окремий документ, що стосуватиметься резолюції по Україні. Це саме той документ, прийняттю якого хотіли завадити, але їм не дали. Його мають схвалити без голосування. І це буде відбуватись подібно до того, як ми запускали Реєстр збитків. Його прийняли 12 травня 2023 року в Страсбурзі ми, Комітет міністрів, який працює у форматі постійних представників.

- На міністерському засіданні в Люксембурзі Україну представлятиме, я так розумію, міністр закордонних справ?

- Так, і це важливий момент для запуску трибуналу. Україна в особі міністра закордонних справ передасть  Генеральному секретарю РЄ лист, в якому буде висловлена готовність України створити Спеціальний трибунал через двосторонню угоду між Україною і Радою Європи. Це є необхідним формальним кроком: Україна має юридично направити свою згоду на те, щоб укласти угоду з Радою Європи. Далі Комітет міністрів розглядає це і ухвалює рішення уповноважити генерального секретаря РЄ підписати угоду. Угода ця насправді, як і обіцяло керівництво РЄ, уже опрацьована. Після підписання угоди з Україною можна буде сказати, що цей Спецтрибунал вже створений.  

- А який буде часовий проміжок між листом-зверненням від України і підписаною угодою?

- Я думаю, що треба буде зробити ще роботу, пов'язану з внутрішніми правовими процедурами. Її має схвалити наш Кабінет міністрів. Припускаю, що це може бути у червні, може, у липні. Тобто досить швидко.

ПОСАДА ЯК ІМУНІТЕТ: ПИТАННЯ «НЕПІДСУДНОЇ» ТРІЙКИ

- І це вже буде остаточна перемога?

- Так, і це друга перемога, яку ініціювала Україна. Нагадаймо все ж про першу – це Реєстр збитків. Але Реєстр збитків ми лише почали, далі будуть компенсаційна комісія і компенсаційний фонд. Комісію, думаю, цього року завершимо. А потім буде створено компенсаційний фонд. Тут уже постає головне питання. Ми тиснемо на те, щоб цей фонд складався із заморожених активів Росії у розмірі близько 300 млрд. Деякі країни побоюються. Очевидно, що побоюються відповіді Росії.

- Повідомлялось, що у пакет зі створення трибуналу входять три документи: перший – статут, який розробляла координаційна група, потім двостороння угода між Україною та РЄ, а що третє?

- Третій документ буде стосуватися адміністративно-фінансових справ, функціоналу, так би мовити. Але саме у статуті прописано, як і кого судитиме трибунал. Нагадую, він називається Спеціальний трибунал щодо злочину агресії Росії проти України. І суб'єктами цього злочину можуть бути, у разі, коли суд ухвалить рішення, особи з політичного і військового керівництва Росії. Міжнародний кримінальний суд, як відомо, не може займатися саме цим злочином – актом агресії, який до того ж стосується країни, що не визнає юрисдикцію Міжнародного кримінального суду. 

- Але ж росіяни не визнають ні рішень ЄСПЛ, ні МКС, то так само вони не визнають і рішень Спецтрибуналу. Таке можливо?

-  Ну, вони, можливо, поки що і не вИзнають трибуналу, але питання полягає в юридичній природі рішення. А юристи зробили так, що природа цього Трибуналу дозволяє притягувати до кримінальної відповідальності конкретних осіб. Є тільки проблема щодо трійки, яка згідно з міжнародним правом не підлягає кримінальному переслідуванню. Ці троє осіб – глава держави, прем'єр-міністр, міністр закордонних справ. Це ті, хто не потребує повноважень для підписання будь-яких документів від імені держави. Тобто вони мають особливий статус.

ПУТІН ОБОВ’ЯЗКОВО БУДЕ ПОКАРАНИЙ

- І саме це сильно засмучує українців, бо всі ми бажаємо щонайменше негайного суду над Путіним…

- Урешті це станеться. Юристи – вони ж ідеалісти, вони зважають на те, що рано чи пізно та чи інша людина виходить з трійки і втрачає цей спеціальний статус. І от тоді її можна притягувати до відповідальності. Тобто можна сказати, що це трибунал для Путіна, коли він залишить посаду. Як дипломат з доволі великим стажем, наведу приклад, як це спрацьовує у майбутньому. Свого часу США і багато інших країн не визнавали захоплені країни Балтії Радянським Союзом. Це був своєрідний юридичний протест проти рішення СРСР поглинути три країни. І врешті-решт історія так повернулася, що ці країни у 1990 році вирвалися першими з лап Союзу, а їхня незалежність вже була визнана раніше. Це однозначно посилило і наші позиції і прискорило розпад СРСР.

- Тобто можемо уявити, що тепер усе буде зроблено, і адміністративна частина розгорнеться в Нідерландах. У Спецтрибуналі чекатимуть, доки хтось втратить імунітет, чи почнуть роботу раніше? 

- Так, Спеціальний трибунал буде також у Нідерландах, де головне представництво нашого Реєстру збитків. Якщо говорити практично, то вони у Спецтрибуналі будуть готуватися: збирати матеріал, готувати докази. Ви знаєте, як юристи працюють? Роками. Якщо не десятиліттями…

Лідія Таран, Страсбург