Україна сьогодні вшановує пам'ять жертв геноциду кримських татар

Депортація кримських татар розпочалася 18 травня 1944 року о 3 годині ранку й тривала до початку червня (перша і найбільша хвиля закінчилася 20 травня), передає Укрінформ.

Офіційною підставою для депортації кримськотатарського народу стала таємна постанова Державного комітету оборони № 5859 «Про кримських татар» від 11 травня 1944 року, в якій кримським татарам висували претензії у начебто масовій зраді та масовому колабораціонізмі за часів окупації Криму гітлерівськими військами.

За офіційними даними (так звані числа Лаврентія Берії) було депортовано 183 144 особи; за татарськими джерелами – понад 400 тис., з яких упродовж півтора року померло близько 46% депортованих. В каральній операції брали участь 32 тис. співробітників НКВС. Людям на збори давали від кількох хвилин до пів години, з собою дозволяли взяти особисті речі, провізію, посуд та побутовий інвентар. Більшість майна залишилася і була конфіскована державою. Переважна частина депортованих була направлена на спецпоселення до Узбекистану, частина – до ГУЛАГу, а ще частина – для поповнення спецконтингенту для Московського вугільного басейну.

Депортація була одним із засобів «детатаризації» Криму. Іншими засобами були знищення культурних та історичних пам’яток, заміна історичних назв місцевостей новими на зразок «Совєтский», «Первомайск», «Красногвардейск» тощо. До Криму заселялися вихідці з Росії та інших республік. За повоєнний період кількість населення у Криму збільшилася майже в 10 разів.

Сталінська політика щодо кримських татар не була чимось новим. Як відомо, захоплення 1783 року Криму Росією призвело до занепаду культурного життя на півострові: по-варварському було спалено багато давніх рукописів, зруйновано чимало архітектурних пам’яток. Саме тоді розпочалося перше заселення Криму росіянами, чужоземними колоністами, міцніла брутальна русифікаторська політика. Після переведення Криму до складу УРСР (1954) у 1956 році було видано указ (неопублікований) про реабілітацію кримських татар, але практично без права повернення на батьківщину. Масове повернення на батьківщину кримських татар почалося лише наприкінці 1980-х років.

У грудні 2015 року Верховна Рада України визнала депортацію кримських татар радянським тоталітарним режимом у 1944 році геноцидом і запровадила 18 травня «День пам'яті жертв кримськотатарського геноциду». Згодом депортацію кримських татар геноцидом також визнали парламенти Латвії, Литви, Канади, Польщі, Естонії, Чехії.

Водночас 11 років тому Російська Федерація окупувала український Крим. Відтоді півострів вимушено покинули понад 50 тисяч кримських татар, багатьом з них російська влада заборонила в'їзд до Криму.

14 травня Верховна Рада закликала уряди та парламенти іноземних держав, міжнародні організації та парламентські асамблеї вшанувати пам’ять жертв геноциду кримськотатарського народу, визнати депортацію 1944 року актом геноциду та об'єднати зусилля для припинення порушень прав кримських татар з боку Росії.

У Києві до Дня пам’яті жертв геноциду кримськотатарського народу проведуть меморіальні заходи.

***

Голова Верховної Ради Руслан Стефанчук наголосив, що Україна бореться за майбутнє, де Крим — це вільна українська земля, а кримськотатарський народ є її гідною й повноправною частиною.

“18 травня — день, коли голос памʼяті звучить особливо гучно. Ми згадуємо жертв політичних репресій. Вшановуємо кримських татар, які стали мішенню радянського геноциду. І нагадуємо: боротьба за права кримськотатарського народу триває”, - зазначив він.

За його словами, “системні репресії, депортації, заборона мови й релігії, стирання імен та історії — це не лише сторінки з підручника. Це реальність, яку кримські татари пережили в 1944 році — і знову переживають під російською окупацією Криму. Москва, як і 81 рік тому, намагається зламати дух, викорінити ідентичність, придушити свободу”.

“Ми боремося за державу, в якій кожен має право бути собою. Памʼятаємо минуле — і діємо заради майбутнього. Майбутнього, у якому Крим — це вільна українська земля, а кримськотатарський народ — гідна й повноправна частина єдиної України. Вічна памʼять жертвам. Сил — тим, хто продовжує боротьбу”, - наголосив Стефанчук.

***

Міністр оборони Рустем Умєров з нагоди Дня боротьби за права кримськотатарського народу заявив у Фейсбуці, що кожен, хто скоює злочини проти людяності, має отримати справедливу відповідь.

Він нагадав, що “81 рік тому, 18 травня 1944 року, радянський режим вчинив один із найтяжчих злочинів у своїй історії — депортацію кримськотатарського народу з рідного Криму. За лічені дні понад 190 тисяч людей — літні, жінки, діти — були силоміць вивезені в товарних вагонах до Сибіру та Центральної Азії. Тисячі не витримали дороги, нелюдських умов, голоду і каторжної праці. Ті, хто вижив, десятиліттями боролися за право повернутись додому. Серед них — і моя родина. Як і більшість кримських татар — я народився у вигнанні, в Узбекистані”.

“Радянська влада намагалася знищити саму присутність кримських татар на півострові — змінювались назви населених пунктів, знищувались сліди культури та історії. Це був цілеспрямований злочин — злочин геноциду”, - зауважив Умєров.

За його словами, “історія має значення. Бо те, що стало можливим у 1944-му — безкарність, насильство, зневага до людської гідності — повторилося у 2014 році. Сучасна Росія діє методами радянського тоталітаризму: переслідує, залякує, насильно мобілізує, викорінює усе українське й кримськотатарське у Криму”.

“Ми пам’ятаємо і не дозволимо стерти цю пам’ять. Захист свободи, прав людини і нашої землі — це наш прямий обов’язок. Кожен, хто скоює злочини проти людяності, має отримати справедливу оцінку й відповідь. Крим — це Україна. Ми обов’язково повернемо його додому. Вічна пам’ять жертвам геноциду кримськотатарського народу”, - наголосив Умєров.

Фото: RFE/RL